РОЗМОВЛЯЙТЕ БЕЗ ТИСКУ
Що говорити та чого уникнути
Коли близька вам людина розповідає, що зазнає насильства вдома, ви можете відчути страх і бажання негайно втрутитися. Насамперед дайте їй можливість розповісти про те, що їй потрібно. Ваша реакція може вплинути на те, чи наважиться вона довіритися вам знову.
Як розпочати розмову
Оберіть момент, коли ви зможете поговорити без присутності її партнера та інших людей, поруч із якими вона почувається некомфортно або небезпечно. Розкажіть, що ви помітили: «Коли він тобі телефонував, ти виглядала наляканою. Хочеш розповісти мені про це більше?»
Якщо вона не хоче говорити, дайте зрозуміти, що ваша пропозиція поговорити залишається відкритою. Не обов’язково дізнатися всю історію за одну розмову.
Слухайте, не виправляючи її, не шукаючи суперечностей і не ставлячи запитань, через які їй довелося б доводити, що вона заслуговує на вашу довіру.
Можете запитати: «Чого ти зараз боїшся найбільше?» або «Чи є щось, із чим тобі сьогодні потрібна допомога?»
Подібний підхід використовує Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у своїй моделі підтримки у першій лінії LIVES, яка наголошує на важливості уважного слухання, розуміння потреб жінки та забезпечення її безпеки.
Цей підхід може бути корисним орієнтиром і для близьких людей, але він не замінює професійної допомоги.
Фрази, які можуть допомогти
- «Я серйозно ставлюся до того, що ти мені розповідаєш».
- «Він не мав права завдавати тобі болю. Навіть після сварки».
- «Ти хочеш, щоб я зараз просто тебе вислухав / вислухала, чи ми разом подумаємо, що можна зробити?»
- «Якщо хочеш, я можу разом із тобою зателефонувати до консультаційної служби».
- «Можна я напишу тобі завтра? Як буде безпечно з тобою зв’язатися?»
Використовуйте власні слова. Найважливіше — дати зрозуміти, що ви не виправдовуєте насильство й не будете тиснути на неї, змушуючи ухвалювати рішення, до якого вона ще не готова.
У своїй консультаційній роботі організація ROSA ставить на перше місце безпеку жінки та наголошує, що вона не несе відповідальності за насильство, якого зазнає.
Що може змусити людину замкнутися
Запитання «Чому ти досі не пішла?» може прозвучати як звинувачення. Фраза «Я б такого не терпів / не терпіла» переводить увагу на вас. А висловлювання на кшталт «Зі мною він завжди милий» або «Заради дітей потерпи ще трохи» знецінюють те, що вона переживає.
Не випитуйте подробиць, які вам не потрібні для надання допомоги. Не обіцяйте, що її партнер обов’язково зміниться або що після звернення до поліції всі проблеми будуть вирішені. Не зв’язуйтеся з її партнером, щоб вислухати «іншу сторону», і не намагайтеся організувати зустріч для примирення. Так ви можете розкрити той факт, що вона шукає допомоги, і наразити її на ще більшу небезпеку.
Якщо вона поки не готова піти або повертається
Причинами залишатися у стосунках можуть бути побоювання за дітей, житло, дохід або право на перебування в Чехії.
Деякі перешкоди можуть бути непомітними для оточення. У своєму посібнику Nebudu obětí! («Я не буду жертвою!») організація SIMI також звертає увагу на мовний бар’єр, ізоляцію та залежність від партнера під час взаємодії з державними установами.
Запитайте, що заважає їй зробити наступний крок.
Якщо вона каже: «Без нього я втрачу право на перебування в Чехії», не запевняйте її, що нічого поганого не станеться. Натомість запропонуйте разом знайти службу юридичної допомоги.
Якщо вона повертається до стосунків, утримайтеся від докорів і нагадайте про конкретну допомогу, яку ви все ще можете надати.
Вона може обговорити свою безпеку та доступні можливості зі спеціалізованою службою підтримки, навіть якщо ще не вирішила, чи йти зі стосунків.
Запропонуйте одну конкретну форму допомоги
Замість загального «Якщо щось буде потрібно, звертайся» запропонуйте щось конкретне, щоб вона могла вирішити, чи хоче прийняти вашу допомогу.
Наприклад: «У четвер я маю вільний час. Можу піти з тобою до консультаційної служби». Або: «Ти можеш зателефонувати з мого телефону. Хочеш, щоб я залишив / залишила тебе наодинці?»
Під час запису на консультацію дайте їй можливість говорити самостійно. Долучайтеся лише настільки, наскільки вона сама цього хоче.
Якщо вона недостатньо впевнено розмовляє чеською, допоможіть заздалегідь домовитися про відповідний усний переклад. Те, що хтось знає її мову, ще не означає, що вона почуватиметься безпечно, розповідаючи цій людині про свого партнера.
Організація InBáze у Празі надає послуги усного перекладу та супроводу. Уточнюйте доступність потрібної мови й можливі дати під час запису.
Навіть повідомлення з добрими намірами може розкрити, що вона шукає допомоги
Перш ніж надсилати їй контакти консультаційної служби або запитувати, як у неї справи вдома, з’ясуйте, чи безпечно їй отримувати повідомлення.
Її партнер може мати доступ до телефону, облікових записів або інформації про її місцеперебування. Без її згоди не публікуйте фотографії ваших зустрічей або інформацію про те, де вона перебуває.
Якщо ви підозрюєте, що за нею стежать, вона може звернутися по допомогу з іншого пристрою, до якого людина, яка чинить насильство, не має доступу. Однак не змінюйте самостійно її паролі, не видаляйте застосунки та не вимикайте функції відстеження. Втрата доступу до її облікових записів або місцеперебування може насторожити людину, яка чинить насильство, і спровокувати новий напад.
Проєкт Safety Net Project організації National Network to End Domestic Violence (NNEDV) рекомендує перед такими змінами ретельно оцінити можливі ризики для безпеки та необхідність збереження доказів. Конкретні дії обговоріть зі спеціалізованою службою підтримки та жінкою, якій ви допомагаєте.
Коли потрібно викликати допомогу
Якщо напад відбувається просто зараз або існує безпосередня загроза, телефонуйте 158 або 112.
Повідомте місцеперебування та всю відому вам інформацію про небезпеку, травми або присутність дітей. Не вступайте в конфронтацію з людиною, яка чинить насильство.
Якщо ви хвилюєтеся за безпеку дитини, також зверніться до OSPOD (органу соціально-правового захисту дітей у Чехії). Не чекайте появи видимих травм: насильство між дорослими загрожує також дітям, навіть якщо вони лише чують його або спостерігають за його наслідками. Такий підхід ґрунтується на методичних рекомендаціях Міністерства праці та соціальних справ Чехії (MPSV) Dítě ohrožené násilím v rodině («Дитина, яка перебуває під загрозою насильства в сім’ї»).
Захищайте приватність жінки, але не обіцяйте, що за жодних обставин нікому нічого не розповісте. У разі серйозної загрози або за наявності законного обов’язку може виникнути необхідність залучити інші служби чи органи влади. Якщо ситуація дозволяє, заздалегідь поясніть їй, що ви збираєтеся зробити та чому.
Ви також можете звернутися по консультацію
Вам не обов’язково чекати, поки близька вам жінка сама звернеться по допомогу. Організація proFem також надає підтримку друзям і членам родини, які не знають, як діяти.
Ви можете обговорити те, що помітили, як запропонувати підтримку та які можливості маєте. Для цього не потрібно з’ясовувати додаткові подробиці в її партнера або спільних знайомих. Відверто скажіть, яку допомогу ви реально можете надати та коли будете доступні.
Обіцянку бути на зв’язку цілодобово може бути складно виконати. Натомість домовленість про супровід на консультацію та контакти інших служб допомоги можуть стати надійнішою підтримкою.
Bílý kruh bezpečí: 116 006 — безкоштовна цілодобова лінія допомоги постраждалим від насильства та їхнім близьким.
ROSA: 116 016 — допомога жінкам, які зазнають насильства. Друзі та члени родини також можуть звернутися по консультацію. Актуальну інформацію про роботу служби можна знайти на сайті ROSA.
proFem: +420 608 222 277 — консультації та підтримка. Також можна звернутися електронною поштою poradna@profem.cz або через онлайн-чат.
Джерела та актуальність інформації
Цей текст підготовлено на основі матеріалів SIMI, рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), принципів консультування ROSA, інформації proFem, методичних рекомендацій Міністерства праці та соціальних справ Чехії (MPSV), а також рекомендацій NNEDV щодо безпечного використання технологій. Посилання на джерела наведено у відповідних розділах.
Запропоновані фрази є редакційними прикладами, а не цитатами фахівців.
Із міжнародних джерел використано рекомендації щодо підтримувальної розмови та цифрової безпеки, але не юридичні процедури, що застосовуються в Чехії.
Джерела та зазначені контакти перевірено 23 вересня 2026 року.
Ці рекомендації допоможуть провести першу розмову. Конкретні питання безпеки та можливі загрози варто обговорити зі спеціалізованою службою підтримки.
